Про це має знати кожен!

Берегівські лісівники посадили нові ліси
11 Квітня, 2021
Лісівники Берегівського лісгоспу зареєстровані на букінгу
19 Квітня, 2021
Показати всі

Про це має знати кожен!

Учені підрахували, що на опалення міст і для потреб промисловості щорічно витрачається 23 % кисню, який виділяють зелені рослини, що становить 110 млрд тонн. Цього кисню вистачило б для подиху 43 млрд чоловік протягом року. Оптимальна норма використання людиною кисню – 400 кг на рік. Таку його кількість виділяють дерева, що виростають на площі 0,3 га. Один гектар саду або скверу поглинає за годину вуглекислого газу стільки, скільки виділяють його за цей період 200 чоловік при подиху.
Науковці стверджують, що на сьогодні існує єдиний шлях підвищення концентрації кисню й зменшення змісту вуглекислого газу – це максимальне збільшення кількості зелених насаджень. У лісовому повітрі, крім кисню, утримуються озон, ароматичні речовини, а також фітонциди й негативні іони, корисні для людини.
Відомо, що листя дуба на відстані вбивають збудників дизентерії й черевного тифу. Тому повітря дібров і змішаних дубових насаджень практично стерильне – у ньому немає мікробів. Навколо квітучої черемшини створюється бактерицидна зона. Фітонциди хвої ялиці згубно діють на збудників дифтерії. У хвойних лісах фітонцидів більше, ніж у листяних. Так, 1 га соснового бору за добу виділяє близько 4 кг, іноді до 30 кг летучих фітонцидів. Таку ж кількість фітонцидів виділяє в атмосферу 1 га ялівця. Цієї кількості досить для стерилізації повітря невеличкого міста.
Зелені насадження, знижуючи мікробне розмноження на 19-44 % , беруть активну участь у формуванні цілющих властивостей лісового повітря. Тож кожен із нас, прийшовши до лісу, одразу відчуває, як легко дихається.
Зелені насадження фільтрують повітря, збираючи на листі пил, кіптяву, зменшують силу вітру, змінюють температуру, знижують шум. Існує залежність між забрудненням навколишнього середовища й здоров’ям людини, тривалістю її життя, продуктивністю праці, стомлюваністю, травматизмом, професійними захворюваннями.
Тож як важливо берегти зелені насадження, не допускати їх знищення несанкціонованим вирубуванням, а ще гірше – пожежами. Це передусім небезпечно для життя людини. Частою причиною загибелі людей на пожежах є ядуха, що виникає внаслідок зменшення концентрації кисню в середовищі, і впливу продуктів горіння (чадний газ (СО), ціанис­тий водень (HCN), фосген (СОСІ2), диціан (С2ІМ2), оксиди сірки (SO2, SO3) і азоту (NO, N20, N2O5, N02), діоксим (С12Н16О2СІ4) то­що). При концентрації в атмосфері чадного газу понад 1% людина протягом 5 хв. може знепритомніти, що в підсумку часто тягне за собою її загибель. Чадний газ блокує гемоглобін у кро­ві, що відповідає за транспортування кисню кровоносною сис­темою, і, як наслідок, настає кисневе голодування. Концентрація вуглекислого газу (С02) в межах 3-4,5% стає небезпечною для дихання протягом півгодини, а концентрація 8-10% призводить до швидкої втрати свідомості й летального результату. При по­жежі вже протягом перших 20-60 секунд утворюються небезпечні концентрації шкідливих речовин. Встановлено, що ці продукти згоряння спричиняють виникнення онкозахворювань. До того ж великої шкоди навколишньому середовищу, а отже – й людині, завдається при спалюванні в лісі чи просто на відкритій території сміття. При згорянні килимів, пінопласту, поролону, пакувальної тари, труб тощо виділяються оксиди азоту, сірки, хлористого вуглецю, які, потрапляючи до вологи атмосфери, створюють кислотні дощі, згубні для рослинного світу. Тліючий пластик створює сажу, в якій містяться важкі метали, що розсіюються в повітрі й розносяться на велику відстань. Така сажа спричиняє легеневе отруєння.
Сполуки важких металів використовуються в полівінілхлориді (ПВХ), каучуку, еластомерах, барвниках. Потрапляючи до грунтових вод, а з ними – в овочі, ягоди, злаки, ці сполуки порушують діяльність печінки, нирок та інших органів. Було встановлено, що протягом лише одного, 1985 року до грунту при згорянні пластиків потрапило 5000 тонн хрому, 10 тонн кадмію, 1500 тонн свинцю, щільність диму при цьому складала від 14 до 35 мг/г.